Sunday 14 August 2011

Київ!

Київ! Скільки рідного і близького в цьому сонячному слові ддя серця кожного патріота.
Ти — колиска нашої свободи і державності.

Із сивої глибини віків сторінки стародавніх літописів зберігають безсмертну славу Київської Русі.
Багато грабіжників зазіхало на твої багатство і могутність, стольне місто Київ. Та гинули вони на твоїх площах, біля твоїх стін, на стрімких берегах Дніпра. У народі ти завжди був символом непохитності, непереможності і вічної слави.



Біля твоїх Золотих воріт цілував священну землю великий Богдан Хмельницький, який приніс тобі перемогу. Через Золоті ворота увійшов він з військом України, і коло стародавньої Софії під дзвони на площі підніс гетьман свою булаву. Твою чарівну красу, Києве, твої тополі й каштани, блакитне небо і яскраві зірки оспівали поети.

Про тебе народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні, прославляючи твоїх чудо-богатирів, їх безсмертні подвиги в ім'я незалежності і свободи України.

Славу твою, Києве, несли в віках стародавні й вічні кобзарі, світлі посланці народної правди й мудрості.

Київ сучасний! Славна столиця України, квітучий сад, місто веселих пісень і творчої праці. Таким знає і любить тебе вся наша Батьківщина.

Крилатий вітер з Дніпра розвіває над вільним Києвом блакитно-жовтий прапор свободи й незалежності.