Міжнародні фінанси

Міжнародні фінанси - це :

1) сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів;

2) фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;

3) сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

Міжнародний ринок

Міжнародний ринок боргових зобов'язань - це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплює обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Міжнародний ринок титулів (або прав) власності - сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

Київ!

Київ! Скільки рідного і близького в цьому сонячному слові ддя серця кожного патріота.
Ти — колиска нашої свободи і державності.

Із сивої глибини віків сторінки стародавніх літописів зберігають безсмертну славу Київської Русі.
Багато грабіжників зазіхало на твої багатство і могутність, стольне місто Київ. Та гинули вони на твоїх площах, біля твоїх стін, на стрімких берегах Дніпра. У народі ти завжди був символом непохитності, непереможності і вічної слави.

Біля твоїх Золотих воріт цілував священну землю великий Богдан Хмельницький, який приніс тобі перемогу. Через Золоті ворота увійшов він з військом України, і коло стародавньої Софії під дзвони на площі підніс гетьман свою булаву. Твою чарівну красу, Києве, твої тополі й каштани, блакитне небо і яскраві зірки оспівали поети.

Про тебе народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні, прославляючи твоїх чудо-богатирів, їх безсмертні подвиги в ім'я незалежності і свободи України.

Славу твою, Києве, несли в віках стародавні й вічні кобзарі, світлі посланці народної правди й мудрості.

Київ сучасний! Славна столиця України, квітучий сад, місто веселих пісень і творчої праці. Таким знає і любить тебе вся наша Батьківщина.

Крилатий вітер з Дніпра розвіває над вільним Києвом блакитно-жовтий прапор свободи й незалежності.

На берегах орелі

Він поволі виїжджав із туману. Щоб не заснути, почав співати.

Про що він співав? Люди, котрі знають, що таке швидкість і що таке небезпека, мають свою пісню. Він співав щось про сині гори, в яких ніколи не був, співав про червону руту, якої не бачив, бо біля отчого дому, на берегах Орелі, росла зелена рута, що йому пам'яталася. Але за тими словами поставали й інші, його власні пісні. І будуть ті слова про батьківський поріг, про те, що чим далі веде дорога від нього, то з більшим нетерпінням чекаєш миті вертання.

За хмарами стояло сонце. Воно вже було над Оріллю, і вона на широких плесах біля Лисківки враз запалала, а попід кручами Китай-города стояла у воді тиха прохолода. Не вистигла ще земля в тутешніх місцях, степ не пожовтів, і орільська вода тримає в собі багато тепла. Вересень для півдня — ще не осінь, але вже й не літо. Дивна рівновага стоїть у природі, чекає тієї миті, коли своє візьме сильніший. Верболози ще зелені, і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом.

Благословенний тихий вересень стоїть на порозі отчого дому Дмитра Стожара. Сонячний і лагідний, як дотик теплої долоні друга.

Що каже цибуля?

Ще в давні часи одному хворому, котрий страждав сильними нападами нирковокам'яної хвороби, лікарі призначили дієту без гострих страв. А пацієнт увесь час просив цибулі. Родичі, вважаючи це примхою хворого, не наважувались порушувати заборону лікарів. Випадок той закінчився трагічно.

Прохання ж хворого дати йому цибулі не виходило рідним з голови. Хтось із них узяв та й опустив у сік цибулі каміння, знайдене в нирках. Важко описати потрясіння близьких, коли вони побачили, що сік цибулі розчинив те каміння...

Двадцять років тому ця розповідь викликала у мене скептичну посмішку, та в пам'яті залишилася.

Через деякий час я стала детальніше цікавитися властивостями цибулі. І дізналася, що цей овоч — родич часнику, морської цибулі, алое, чемериці, воронячого ока, а всі вони, як відомо, мають цілющі властивості.

Колись у часи хрестових походів за вісім цибулин можна було виміняти полоненого. Дуже цінували цибулю як ліки і наші предки.

А як дивиться на цю золотаву кульку сучасна наука? Виявляється, теж з повагою. Адже цибуля містить фітонциди — речовини, що затримують дію хвороботворних бактерій або й зовсім знищують їх, — значну кількість вітамінів, сірку, кальцій, калій, залізо, цинк, стронцій, ефірну олію.